Одного кадру не вистачає. На макро глибина різкості настільки мала, що різкою може бути тільки одна вія жука, а решта тіла розмита. На пейзажі камінь на передньому плані і гори на фоні не вміщуються в одну зону різкості навіть на гіперфокальній відстані.
Рішення – фокус-стекінг: зняти кілька кадрів з різним фокусом і зшити їх в один, де різке все.
Що таке фокус-стекінг
Фокус-стекінг (focus stacking) – це техніка, при якій ти робиш серію кадрів одного і того самого об’єкта, кожен раз зміщуючи фокус трохи далі. Перший кадр – фокус на найближчій точці. Другий – трохи далі. Третій – ще далі. І так, поки весь об’єкт не покритий.
Потім спеціальна програма аналізує кожен кадр, вибирає різкі ділянки з кожного і зшиває їх в одне зображення з різкістю по всій глибині.
Результат: фото, яке фізично неможливо отримати одним кадром.
Де використовується
Макрозйомка
Основне застосування. При зйомці комах, квітів, ювелірних виробів на макровідстані глибина різкості на f/8 може бути 1-3 міліметри. Щоб зняти жука розміром 2 сантиметри повністю різким – потрібно 10-30 кадрів з різним фокусом.
Без фокус-стекінгу макрофотографія завжди компроміс: або різка голова і розмите тіло, або навпаки.
Предметна фотографія
Зйомка годинників, ювелірних виробів, електроніки для каталогів. Клієнт хоче бачити кожну деталь різкою – від переднього краю до задньої стінки. Закрити діафрагму до f/22 не варіант – дифракція з’їсть деталі. Фокус-стекінг на f/8 дає ідеальну різкість.
Пейзажна фотографія
Камінь у 30 сантиметрах від об’єктива і гора на горизонті. Навіть гіперфокальна відстань на f/11 не завжди покриває такий діапазон, особливо з ультраширококутними об’єктивами на короткій дистанції. Два-три кадри з фокус-стекінгом вирішують проблему.
Мікроскопія та наукова фотографія
Під мікроскопом глибина різкості вимірюється мікронами. Фокус-стекінг – стандартна техніка в науковій візуалізації.
Як знімати
Обладнання
Обов’язково: штатив. Камера не повинна зміщуватися між кадрами. Навіть мінімальний зсув зіпсує зведення.
Бажано: пульт дистанційного керування або таймер (щоб не торкатися камери при кожному кадрі).
Для серйозного макро: фокусувальні рейки (focusing rail) – пристрій, який переміщує камеру вперед-назад з мікрометровою точністю. Замість обертання кільця фокусу ти рухаєш всю камеру.
Зйомка вручну
- Встанови камеру на штатив
- Переключи на ручний фокус
- Встанови ручний режим експозиції (M) – параметри не повинні змінюватися між кадрами
- Сфокусуйся на найближчій точці об’єкта
- Зроби кадр
- Трохи поверни кільце фокусу далі (або зсунь камеру на рейці)
- Зроби кадр
- Повторюй, поки не покриєш весь об’єкт
- Зроби додатковий кадр за межами об’єкта (з запасом)
Скільки кадрів потрібно? Залежить від глибини об’єкта і діафрагми. Для макро жука – 15-40 кадрів. Для предмету – 5-15. Для пейзажу – 2-5.
Крок фокусу: кожен наступний кадр має перекривати зону різкості попереднього. Краще більше кадрів з меншим кроком, ніж менше з великим – пропущена зона буде видна як розмита смуга.
Вбудований фокус-стекінг у камерах
Багато сучасних камер мають вбудовану функцію Focus Bracketing або Focus Stacking:
Nikon Z серія: Focus Shift Shooting. Ти задаєш кількість кадрів і крок фокусу – камера автоматично знімає серію, зміщуючи фокус. Зведення – у програмі.
Canon EOS R серія: Focus Bracketing. Аналогічно – автоматична серія з налаштуванням кроку і кількості. Деякі моделі (R5, R7) можуть зводити стек прямо в камері.
Sony: немає вбудованого фокус-брекетингу на більшості моделей (на 2024 рік). Потрібен зовнішній інтервалометр або ручна зйомка.
Fujifilm: Focus Bracketing на новіших моделях (X-T5, X-H2).
Olympus/OM System: Focus Stacking з вбудованим зведенням прямо в камері. Один із найкращих варіантів для макро.
Важливі налаштування
Діафрагма: f/5.6-f/11 для макро, f/8-f/11 для предметів. Не закривай надто – дифракція знизить різкість окремих кадрів.
ISO: мінімальний, для максимальної якості.
Баланс білого: ручний або фіксований. Автоматичний WB може дати різний відтінок на різних кадрах.
Стабілізація: вимкни. На штативі стабілізатор може «компенсувати» неіснуючий рух і створити мікрозсуви.
Програми для зведення
Helicon Focus
Спеціалізована програма для фокус-стекінгу. Три методи зведення (зважений середній, карта глибини, піраміда), ретушування артефактів, пакетна обробка. Стандарт для макрофотографів. Платна.
Zerene Stacker
Друга за популярністю спеціалізована програма. Два методи (PMax і DMap), ручна ретуш артефактів, добре справляється з великими стеками (100+ кадрів). Платна.
Adobe Photoshop
Меню Edit → Auto-Align Layers, потім Edit → Auto-Blend Layers (Stack Images). Працює добре для простих стеків (5-15 кадрів). Для складних макростеків може давати артефакти.
Affinity Photo
Меню File → New Focus Merge. Безкоштовна альтернатива Photoshop з хорошими результатами. Входить у вартість програми.
CombineZP / Enfuse
Безкоштовні рішення. CombineZP для Windows, Enfuse (через Hugin) для всіх платформ. Базова функціональність без ручної ретуші.
Типові проблеми та рішення
Артефакти на краях
При зведенні можуть з’явитися «гало» або нерізкі лінії на межах зон різкості. Рішення: більше кадрів з меншим кроком, або ручна ретуш у програмі зведення.
Зсув об’єкта
Вітер зсунув квітку, комаха поворухнулася. Програма не може зшити кадри, де об’єкт змінив позицію. Рішення: знімай швидко, захисти від вітру, для комах використовуй фокусувальні рейки з автоматичним зсувом.
Зміна масштабу
При зміні фокусу змінюється масштаб зображення (focus breathing). Особливо помітно на макро. Програми зведення компенсують це автоматично (вирівнювання шарів), але надмірне breathing може створити артефакти на краях кадру.
Тіні змінюються
На предметній зйомці зміна фокусу може трохи змінити тіні та відблиски. Рішення: використовуй м’яке розсіяне світло і фокусувальні рейки (рухай камеру, а не фокус).
Типові помилки
Не використовувати штатив. Навіть мінімальний зсув камери між кадрами зіпсує зведення. Штатив обов’язковий.
Занадто великий крок фокусу. Пропущена зона різкості між кадрами буде видна як розмита смуга в фінальному зображенні. Краще зробити 20 кадрів з малим кроком, ніж 5 з великим.
Змінювати експозицію між кадрами. Різна яскравість кадрів створить смуги в фінальному зображенні. Знімай у ручному режимі (M) з фіксованими параметрами.
Забувати про вітер. Навіть легкий подув може зсунути квітку на міліметр – і стек зіпсований. Знімай у безвітряну погоду або використовуй затишок.
Закривати діафрагму до f/22. Здається логічним – більша глибина різкості на кожному кадрі. Але дифракція на f/22 знизить різкість, і фінальне зображення буде гіршим, ніж стек на f/8.
Практичне завдання
Знайди невеликий предмет (ручка, монета, квітка). Постав на стіл, встанови камеру на штатив. Режим M, f/8, ISO 100, ручний фокус.
Зроби 10-15 кадрів, кожен раз зміщуючи фокус від переднього до заднього краю предмета. Завантаж у Photoshop (Auto-Align → Auto-Blend) або Affinity Photo (Focus Merge).
Порівняй результат з одним кадром на тій самій діафрагмі. Різниця буде вражаючою – стек матиме різкість по всій глибині предмета, одиночний кадр – тільки в одній зоні.
Підсумок
Фокус-стекінг – це серія кадрів з різним фокусом, зведених в одне зображення з різкістю по всій глибині. Незамінний для макро, предметної зйомки та складних пейзажів. Потрібен штатив, ручний режим експозиції і програма для зведення. Знімай на f/8, з маленьким кроком фокусу і більшою кількістю кадрів – результат буде ідеальним.
