Якщо 70-200mm — це король портретів, то 16-35mm — це король широкої дороги. Цей об’єктив дає тобі те, за що багато фотографів боріються: можливість вмістити в кадр майже весь світ, який ти бачиш перед собою. А якщо ти ще й любиш знімати архітектуру, пейзажі або нічне небо, то цей об’єктив стане для тебе справжнім найкращим другом. Давай розбиратися, чому.
Ширококутність: магія великих композицій
Перше, що ти повинен розуміти про 16-35mm — це те, що це ширококутний об’єктив. Для деяких це звучить просто, але там приховується вся філософія бачення фотографа.
На 16mm (або навіть 14mm, якщо ти використовуєш Canon RF 15-35mm) твій кут зору становить близько 107 градусів. Це означає, що ти можеш вмістити в кадр майже все, що ти бачиш своїм периферичним зором. Це відкриває можливості для композицій, які неможливі з іншими об’єктивами. Ти можеш вхопити величезний пейзаж, де вся панорама від землі до неба стає частиною твої розповіді.
Але ширина — це двомій меч. На ширококутних об’єктивах геометрія світу змінюється. Лінії, які в реальному житті прямі, стають вигнутими. Це називається дисторсією, і вона може бути як благословенням, так і прокляттям, залежно від того, як ти її використовуєш.
Дисторсія: коли вона твій союзник
Я знаю, що багато новачків бояться дисторсії, думаючи, що це якась помилка, яку потрібно виправити. Але слухай: дисторсія ширококутного об’єктива — це не помилка. Це властивість, яку можна використовувати творчо.
Коли ти встав 16-35mm, вертикальні лінії будинків злегка знаходять внутрь до центру кадру. Це створює ефект, коли будинок немовби падає в небо, з ефектом того, як весь світ піддавлюється до однієї точки. Деякі архітектори ненавидять цей ефект. Але творчі фотографи його обожнюють, тому що він додає драму і енергію до кадру.
Звичайно, якщо ти знімаєш нерухомість і тобі потрібні ідеально прямі лінії, то ти можеш використовувати корекцію дисторсії в постобробці або купити спеціальний зум з корекцією (наприклад, Nikon Z 14-24mm має виключну корекцію). Але я б рекомендував спочатку навчитися любити дисторсію, а потім вже виправляти, якщо потрібно.
F/2.8 vs F/4: важливіше, ніж ти думаєш
На ширококутних об’єктивах вибір апертури менш критичний, ніж на телезумах, але це не означає, що він не важливий.
16-35mm f/2.8 — це об’єктив для серйозних фотографів. Головна причина, чому тебе цікавить f/2.8 на ширококутному об’єктиві — це астрофотографія. Коли ти знімаєш зірки, вони вимагають якомога більше світла. F/2.8 дає тобі два стопи більше світла, ніж f/4, а це означає, що твоя витримка може бути в два рази коротшою (або ти можеш знизити ISO без втрати якості). Для нічної фотографії зоряного неба це критична різниця.
16-35mm f/4 — це розумний вибір для більшості пейзажних фотографів. Правда в тому, що на ширококутних об’єктивах глибина різкості настільки велика, що ти часто знімаєш на f/8 або f/11 все одно, щоб отримати максимальну різкість від переднього плану до горизонту. Тому втрата двох стопів світла f/4 порівняно з f/2.8 часто не відіграє великої ролі для денної пейзажної фотографії.
Але якщо ти знімаєш закати, сутінки або нічну архітектуру, то f/2.8 дає тобі більш гнучкість без підвищення ISO.
Модельний ряд: які вибирати?
Canon RF 15-35mm f/2.8L IS USM — цей об’єктив починається на 15mm, що дає тобі ще більше ширини. Стабілізація зображення в Canon реалізована чудово, і це дійсно допомагає при довгих витримках. Якість будування Canon — це те, до чого ти привикатимеш, але цінова вартість висока.
Nikon Z 14-24mm f/2.8 S — Nikon йде ще далі, пропонуючи 14mm як найширшу точку. Це один з найшироких масштабів серед стандартних зумів. Об’єктив також відзначається вищою якістю побудови і дивовижною різкістю по всьому полю. Це об’єктив для тих, хто хоче максимальної ширини.
Sony 16-35mm f/2.8 GM II — Sony G Master лінія відома своєю неймовірною різкістю і контрастом. Цей об’єктив не розочарує тебе, коли ти розглядатимеш свої пейзажі на великому екрані.
Tamron 17-28mm f/2.8 Di III RXD — якщо ти шукаєш бюджетний варіант, то Tamron робить неймовірну роботу. Так, він невелик на стороні ширини (17mm замість 16mm), але він дешевший, легший, і якість його цілком гідна професійного вживання.
Композиція на ширококутному об’єктиві
Одна з найважливіших навичок, яку потрібно розвинути для ширококутної фотографії — це правильна композиція. Ось деякі поради:
Сильний передній план. На ширококутному об’єктиві кут зору такий великий, що неважливо, який передній план у тебе. Якщо передній план нудний, то весь кадр буде нудним. Ти повинен знайти щось цікаве в передній площині — каміння, квітка, човен — щось, що введе глядача в композицію.
Правило третин все ще працює. Навіть з дикою широтою ширококутного об’єктива, правило третин все ще є валідним. Розмістіть горизонт не посередині кадру, а на одній з ліній третин. Розмістіть центр інтересу на одній з точок перетину третин.
Глибина різкості — твій друг. На ширококутних об’єктивах глибина різкості значно більша, ніж на телезумах. Це означає, що ти можеш отримати різкість від близьких об’єктів до далеких гір в одному кадрі. Користуйся цим! Це дозволяє тобі розповідати складніші історії в одному кадрі.
Дивись вгору і вниз. Коли ти підносиш камеру трохи вище за рівень ока, небо стає більш домінуючим у композиції. Коли ти нахиляєш камеру трохи вниз, земля стає більш важливою. Експериментуй з цими кутами, щоб знайти найкращу композицію.
Архітектура з 16-35mm
Архітектурна фотографія — це одна з найбільших сильних сторін ширококутних об’єктивів. Великі будівлі можна вмістити в один кадр, навіть якщо ти стоїш близько до них.
Але тут є одна тонкість: коли ти знімаєш вгору на будинок, вертикальні лінії будинку будуть схилятися внутрь до верхівки кадру. Деякі фотографи знаходять це прекрасним, бо це додає відчуття масштабу. Інші використовують програмне забезпечення корекції для спрямування цих ліній. Дізнайтеся більше про те, як дисторсія впливає на композицію.
Якщо ти хочеш абсолютно прямих ліній, то найкращий спосіб — це зробити кілька знімків з камерою в горизонтальному положенні на одній висоті з будівлею, а потім сшити їх разом на комп’ютері (це називається панорамою або склеюванням).
Астрофотографія на ширококутному об’єктиві
Якщо ти коли-небудь знімав зоряне небо, ти знаєш, що це складно. Але ширококутні об’єктиви якось це полегшують.
На ширококутному об’єктиві, навіть якщо зірки трохи порушені від обертання Землі, вони все ще будуть розглядатися як точки, тому що вони такі крихітні на виході. На ширшому об’єктиві ти можеш використовувати більш довгу витримку, ніж на нормальній фокусній відстані.
Правило 500 (діліть 500 на фокусну відстань, щоб отримати максимальну витримку до виникнення шлейфу зір) стає твоєю святою книгою. На 16mm ти можеш знімати близько 30 секунд без видимого шлейфу зір. На 35mm це падає до 14 секунд.
Вибір: монопод чи штатив?
На 16-35mm f/2.8 ти часто хочеш мати штатив. Це дає тобі можливість дуже точно компонувати, особливо на вулиці при довгих витримках, при яких камера в руках просто не буде достатньо стабільна.
Але для деякої роботи монопод буде достатньо, і він менш громіздкий. Вибір залежить від твоєї роботи.
Висновок
16-35mm — це об’єктив, який змінює спосіб бачення світу. Це робить тебе дизайнером великих композицій, мислителем в панорамах, архітектором архітектури і спостерігачем неба. Вибір між f/2.8 та f/4 залежить від того, чи плануєш ти багато знімати зоряне небо чи ніч. Але в обох випадках ти отримаєш об’єктив, який стане відкриттям для твоєї творчості.
Коли ти опускаєш око на видошукач і бачиш, як вся панорама розкривається перед тобою, ти розумієш, чому цей об’єктив такий улюблений фотографами всього світу. Дізнайтеся більше про типи об’єктивів і про те, як діафрагма впливає на фото.
