Sigma — це бренд, який більшість фотографів знають як виробника об’єктивів. І справедливо: Sigma Art, Contemporary та Sports — одні з найкращих об’єктивів на ринку. Але мало хто очікував, що Sigma зробить камеру, яка переверне уявлення про те, якою може бути повнокадрова камера.
У 2019 році Sigma випустила fp — камеру розміром із мильницю та вагою 370 грамів, усередині якої стоїть повнокадрова матриця. Без видошукача, без механічного затвора, без спалаху, без стабілізації. Тільки матриця, процесор, екран і байонет L-Mount. Мінімалізм, доведений до крайності.
Філософія Sigma fp
Sigma підійшла до створення камери з позиції інженерів, а не маркетологів. Замість того щоб напакувати корпус усіма можливими функціями, вони запитали: що насправді потрібно для отримання знімка? Матриця, об’єктив, затвор, екран. Все інше — опціональне.
Результат — камера без механічних частин, що рухаються. Електронний затвор замість механічного означає абсолютну тишину при зйомці. Відсутність дзеркала (це беззеркалка) та відсутність видошукача зменшують корпус до мінімуму. Все, що виступає, — об’єктив.
Лінійка Sigma fp
Sigma fp
- 24.6 Мп, повнокадрова матриця Bayer
- L-Mount байонет
- Електронний затвор (без механічного)
- Зйомка відео Cinema DNG 12-біт та CinemaDNG RAW
- Вага 370 грамів (тільки корпус)
- Розміри 112.6 × 69.9 × 45.3 мм
Для контексту: це менше за більшість APS-C беззеркалок та навіть деяких компактних камер. Але всередині — повний кадр із якістю зображення, що конкурує з камерами втричі більшого розміру.
Sigma fp L
- 61 Мп, повнокадрова матриця (та сама, що в Sony A7R IV)
- Усе інше — як у fp
- Вага 427 грамів
61 мегапіксель у камері вагою менше пів кілограма. Для пейзажної, архітектурної та комерційної зйомки, де роздільна здатність критична, — це унікальна пропозиція.
L-Mount: доступ до трьох брендів
Sigma fp використовує байонет L-Mount — той самий, що й Panasonic Lumix S-серії та Leica SL. Це означає доступ до об’єктивів трьох виробників без адаптерів.
А головне — до власної лінійки Sigma. Об’єктиви Sigma для L-Mount — це ті самі легендарні Art-лінзи, але в рідному байонеті. Sigma 35mm f/1.4 Art, Sigma 85mm f/1.4 Art, Sigma 24-70mm f/2.8 Art — все це працює на fp нативно, з повною автоматикою.
Через адаптер Sigma MC-21 також працюють об’єктиви Canon EF та Sigma SA — що ще більше розширює вибір оптики.
Модульність — ключова ідея
Sigma fp задумана як модульна камера. Голий корпус — це основа, до якої ти додаєш саме те, що потрібно. Хочеш видошукач — додай зовнішній EVF. Потрібен хват — прикрути рукоятку. Знімаєш відео — додай кейдж, зовнішній монітор, SSD для запису RAW-відео.
Для фото мінімальний набір — корпус + об’єктив. Без хвата тримати камеру з великим об’єктивом незручно, але з компактним фіксом (наприклад, Sigma 45mm f/2.8 Contemporary) — система виглядає елегантно й важить менше 600 грамів.
Для відео Sigma fp перетворюється на мініатюрну кінокамеру. Cinema DNG RAW 12-біт — це формат, який зазвичай доступний тільки на камерах за десятки тисяч доларів. На fp він є за ціною бюджетної беззеркалки.
Для кого підходить Sigma fp
Мінімалісти. Якщо ти хочеш повнокадрову якість у мінімальному корпусі без зайвих функцій — fp створена для тебе. Це камера для тих, хто цінує простоту.
Відеографи з обмеженим бюджетом. Cinema DNG RAW за ціну до 2000 доларів — це безпрецедентна пропозиція. Незалежні кіноробітники та документалісти активно використовують fp саме через якість відео.
Друга камера. Якщо твоя основна система — Panasonic L-Mount, fp стає ідеальною другою камерою. Усі твої об’єктиви підходять, а розмір дозволяє завжди мати її при собі.
Експериментатори. Можливість ставити на fp практично будь-який об’єктив через адаптери (від старих дзеркальних лінз до кінооптики) робить її полігоном для творчих експериментів.
Вуличні фотографи. Маленький корпус, беззвучний затвор, повний кадр. Якщо додати компактний фікс — отримуєш непомітну камеру з відмінною якістю.
Де Sigma fp поступається
Автофокус. Контрастний автофокус — повільний і непевний порівняно з фазовим автофокусом Canon, Sony чи навіть Panasonic S5 II. Трекінг об’єктів і розпізнавання очей працюють, але повільно. Для спорту та швидких подій — не підходить.
Відсутність стабілізації. Ні IBIS, ні будь-якої іншої стабілізації в корпусі. При зйомці з рук на довших витримках — кадри будуть змазаними. Потрібен або штатив, або об’єктив зі стабілізацією, або висока ISO.
Відсутність видошукача. Тільки екран на задній панелі. На яскравому сонці бачити його складно. Зовнішній EVF продається окремо й коштує додаткових грошей.
Ергономіка. Без додаткового хвата камеру незручно тримати з важкими об’єктивами. Маленький корпус — це перевага для портативності, але мінус для тривалої зйомки.
Батарея. Маленький корпус = маленька батарея. 280 кадрів на одному заряді — значно менше, ніж у конкурентів.
Механічний затвор. Його немає. Електронний затвор може давати артефакти rolling shutter при зйомці рухомих об’єктів. Для більшості ситуацій це непомітно, але для спорту — критично.
Sigma fp у контексті ринку
Sigma fp — це камера-нішевик. Вона не намагається конкурувати з Canon R5 чи Sony A7 IV у загальних характеристиках. Вона пропонує щось інше: унікальний форм-фактор, унікальні відеоможливості за свою ціну та філософію мінімалізму.
Якщо порівнювати з Fujifilm, обидва бренди продають «досвід», а не характеристики. Fujifilm — досвід плівкових кольорів. Sigma — досвід мінімалізму та модульності.
Серед усіх камер на ринку Sigma fp залишається однією з найбільш незвичних, найбільш обговорюваних і найбільш поляризуючих. Ти або закохуєшся в неї — або взагалі не розумієш, навіщо вона існує. Золотої середини немає. І саме це робить її цікавою.


