Портретна фотографія – це, можливо, найпопулярніший жанр серед фотографів, від новачків до професіоналів. Чому? Тому що в центрі зображення стоїть людина, її емоції, характер, краса. І на відміну від пейзажу, де можна фотографувати один і той же вид скільки завгодно разів, кожна людина – унікальна. Звідси й виникає той особливий азарт: як передати цю унікальність через об’єктив?
У цій статті ми розберемося, що робить портрет успішним, які налаштування камери потрібні, як працювати зі світлом, і як не впасти в класичні пастки, в які тонуть початківці. Поехали!
Що таке портретна фотографія і чому вона така популярна
На базовому рівні портретна фотографія – це знімання людей. Але це набагато більше, ніж просто натиснути кнопку. Портрет – це розповідь про людину. Це її настрій, стиль, індивідуальність.
Портретна фотографія популярна тому, що:
- Людям цікаво дивитися на людей. Наш мозок еволюціонував так, щоб звертати увагу на обличчя. Це вроджена особливість.
- Це доступно кожному. На відміну від пейзажної фотографії, якій потрібні екзотичні місця, для портрету достатньо однієї людини та світла.
- Вона нікогда не вийде з моди. Люди завжди хочуть виглядати гарно на фото. Весілля, дні народження, бізнес-портрети, соціальні мережі – скрізь потрібні якісні портрети.
Типи портретів
Не всі портрети одинакові. У залежності від того, наскільки близько ти підходиш до людини, розрізняють кілька типів:
Крупний план (headshot, close-up)
На фото видно только голову (інколи до плеч). Це найпопулярніший вид для бізнес-портретів, пропусків, профілей в соціальних мережах. Тут ти максимально наближаєшся до обличчя, тому кожна деталь має значення. Кожен волосок, кожна дрібниця видна.
Середній план (medium shot)
Видна голова, торс, верхня половина тіла. Цей тип портрету дозволяє показати позу, жест рук, вираз особи. Він більш природний, ніж крупний план, але все одно фокус на обличчі.
Класичний портрет (full-length або three-quarter)
На фото видна людина від голови до коліна або від голови до ніг. Такі портрети часто називають “повнофігурні”. Вони дозволяють показати одяг, позу, загальний стиль людини.
Environmental portrait
Це портрет в контексті. На фото людина в її природному оточенні: на робочому місці, в улюбленому місті, в занятті, яким вона займається. Таке фото розповідає більше про людину, ніж просто обличчя.
Груповий портрет
Кілька людей на одному кадрі. Найскладніший тип, тому що потрібно врахувати кожну особу, композицію, висоту, дивлення всіх людей.
Світло – король портрету
Якщо ти запам’ятаєш тільки одну річ з цієї статті, нехай це буде: світло – це все в портреті.
Світло може зробити звичайне обличчя приголомшливим або красивим обличчям нещасним. Це не перебільшення. Тому розберемося детально.
Природне світло vs штучне
Природне світло – це сонячне світло. Його переважно легко отримати, воно “безкоштовне”, і в нього є щось магічне. Але воно також непередбачуване: хмари бігають, час дня змінюється, тіні кидаються під ногами.
Штучне світло – це спалахи, рефлектори, постійне світло, софіти. Его складніше розуміти, але воно дає тобі повний контроль.
Найкраще – комбінація обох. Але як новачок, почни з природного світла. Воно більш прощаюче.
Напрямок світла
Для портрету критично важливо, звідки світло падає на обличчя. Основні схеми освітлення:
Фронтальне світло (камера дивиться в світло) – мінімум тіней, обличчя плоске, але не темне. Добре для звичайних портретів.
Бічне світло (світло падає з боку) – створює рельєф, драматизм, показує структуру обличчя. Більш цікаво, але потрібна обережність з перевисвітленням.
Контрове світло (світло позаду людини) – створює сяйво навколо волосся, розділяє людину від фону. Дуже красиво, але обличчя може бути в тіні. Потрібна заповнюча підсвітлення або рефлектор.
Боковсоване світло (комбінація фронтального і бічного) – золота середина. Добре показує форму обличчя, не закидаючи його в надмірний драматизм.
М’якість світла
Тверде світло (сонце без хмар, спалах без софбокса) створює різкі, чорні тіні. Воно може підкреслити всі дефекти шкіри.
М’яке світло (затінене місце, сонце за хмарами, спалах в софбоксі) створює м’які переходи від світла до тіні. Воно більш лестиво для обличчя.
Для портрету завжди краще м’яке світло. Якщо ти на сонці, ішди в тінь. Якщо ти зі спалахом, поклади на нього софбокс.
Об’єктиви для портрету: чому не всякий об’єктив підходить
Не усякий об’єктив – хороший для портрету. Давай розберемося, які з них найпопулярніші і чому.
50mm
Класична мідна фокусна відстань. На повнокадровій камері це розумна відстань: не надто широка (не буде спотворення), не надто довга (не буде психологічна дистанція). 50mm мої дешевші за інші фокусні відстані, часто з чудовою світлопередачею (f/1.8, f/1.4).
Недоліки: для крупного плану потрібно дуже близько підійти до людини, що інколи дискомфортно.
85mm
Улюблена фокусна відстань портретистів. На 85mm обличчя виглядає природно (не спотворено), ти стоїш на зручній відстані від моделі, і фон красиво роз’їжджається. Це “портретна” фокусна відстань.
Недоліки: дорожче за 50mm.
135mm
Ще більш довга фокусна відстань. Дає ще більш красиве розмиття фону, максимальну компресію деталей (обличчя виглядає объемніше). Дуже популярна для крупного плану.
Недоліки: найдорожча, потрібна більша відстань від моделі (не завжди доступна).
Як новачок, почни з того об’єктива, який у тебе є. Якщо це широка фокусна відстань (24-35mm), воно теж спрацює, просто потрібна обережність зі спотворенням. Дізнайся більше про фокусну відстань.
Налаштування камери для портрету
Тепер перейдемо до того, які числа потрібно крутити на камері.
Діафрагма: відкривай її максимально
Для портрету найважливіша налаштування – це діафрагма. Діафрагма – це отвір в об’єктиві, який контролює, скільки світла потрапить на матрицю.
Для портрету ти хочеш:
- f/1.4 – f/1.8 – іделлально. Максимальне розмиття фону, людина різко видно, все позаду розмито.
- f/2.0 – f/2.8 – дуже хорошо. Трохи менше розмиття, ніж на f/1.4, але все одно прекрасно.
- f/4.0 – вже гірше. Фон не настільки розмитий, важче виділити людину.
Чому малі цифри f/numbers? Через те, що менший f-номер = більший отвір = більше світла = більше розмиття фону (глибина різкості).
Те розмиття, яке ти бачиш на портретах – це назівається боке.
Витримка: стримуй рук
Витримка – це час, на який відкривається затвор. Для портрету ти не хочеш смазати кадр через рухи.
Правило: витримка має бути не довше, ніж 1/фокусна_відстань. Якщо ти снімаєш на 85mm, витримка має бути 1/85 або швидше. На практиці, для портрету рекомендую:
- 1/125 – 1/250 з рук
- Більш повільно можна, якщо у тебе є штатив
ISO: піднімай обережно
ISO – чутливість матриці до світла. Більш високе ISO = світліший кадр, але шумніший.
Для портрету ставь ISO якнайнижче (100-400), яке дає тобі достатньо світла. Якщо це дуже темно, можеш піднімати ISO, але пам’ятай, що шум буде видно.
Режим пріоритету діафрагми
Режим пріоритету діафрагми (Av або A) – найпопулярніший режим для портретистів. Ти ставиш діафрагму (f/1.8), камера автоматично підбирає витримку і ISO. Це дозволяє тобі сконцентруватися на світлі і композиції, а не на цифрах.
Боке і його магія
Боке – це розмиття фону на фото. Коли фон розмитий, людина “вискакує” з кадру, і фото виглядає об’ємним.
Боке залежить від:
- Діафрагми (чим менше f-число, тим більше боке)
- Фокусної відстані (чим довша, тим більше боке)
- Відстані до людини (чим ближче до людини, тим більше боке)
- Форми діафрагми (у деяких об’єктивів боке більш красиве, с’округлі, у інших – страшне, з острими краями)
Як новачок, не думай надто про боке. Просто ставай діафрагму f/1.8 і фокусуйся на інших речах. Боке придет само собою.
Фокусування: Eye AF рулить
Одна з найчастіших помилок початківців – фокус не там, де потрібно. Ти фокусуєшся на носі, а очі розмиті. Або на вусах, а вся голова розмита.
Для портрету правило просто: фокус завжди на очах.
Очі – це вхід до душі людини. Якщо очі різкі, портрет виглядає гарний, навіть якщо частина обличчя розмита (тому що діафрагма дуже малень).
Eye AF (автофокус по очам)
Більшість сучасних камер мають режим “Eye AF” або “Очний автофокус”. Це чудо техніки: камера автоматично знаходить очі людини і фокусується на них.
Як працює Eye AF? Камера використовує штучний інтелект, щоб розпізнати обличчя, а потім сфокусуватися на очах. Це революціонізувало портретну фотографію.
Якщо у тебе є Eye AF, включай його завжди при портретній фотографії. Якщо немає, ручне фокусування або серединна точка фокусування – твої друзі.
Робота з моделлю: комунікація – це мистецтво
Технічна сторона – це лише половина успіху. Друга половина – це людина перед камерою.
Пози
Люди часто не знають, як стояти перед камерою. Вони затягуються, виглядають неловко. Як фотограф, ти маєш давати вказівки.
Деякі базові пози:
- Прямо перед камерою – класично, прямий дивлення в камеру
- Під кутом – з тілом повернутим трошки вбік, головою дивлячись в камеру, створює форму S. Більш лестиво, менше інформація про розміри.
- З опорою – спираються на щось, тримають щось в руках. Зменшує напругу в позі.
- В русі – йти, сміятися, міняти позу. Природніше, менше постановки.
Емоції: найважливіше
Найгарніший портрет з найбільш фотогенічною людиною виглядає мертвим, якщо в очах немає жизни.
Як отримати щирі емоції:
- Розмовляй з людиною. Не мовчи весь час. Розповідай жарти, питай про улюблені фільми.
- Не кажи “посміхайся”.» Це штучне і виглядає незручно. Замість цього: “думай про щось смішне”, “вспомні найкраший день в своєму житті”.
- Робіть перерви. Люди не можуть весь час посміхатися. Люди втомлюються. Зробіть перерву, гучно сміятися, потім знову снімайте.
- Знаходься ближче до камери, коли говориш. Якщо ти далеко від людини, вона не чує тебе добре, і це створює дистанцію.
Комунікація до шумлю
До того, як ти почнеш знімати, розповідай людині, що ти робиш. Покажи їй приклади портретів, які тобі подобаються. Спитай, як вона хочеть виглядати. Це зменшує тривожність і підвищує довіру.
Композиція в портреті
Техніка – це хорошо, але композиція – це мистецтво.
Правило третин
Правило третин – це один з найважливіших інструментів композиції. Уявляй, що твій кадр розділений на 9 квадратів (3х3). Найважливіші елементи повинні бути на лініях або на перехрестях цих ліній.
Для портрету, очі часто розміщуються на верхній лінії третин. Це виглядає природно і гармонійно.
Негативний простір
Це простір навколо людини. Якщо ти розміщуєш людину не в центрі кадру, у тебе виникає негативний простір. Це може виглядати дуже художньо.
Лінії
Лінії в композиції направляють дивлення глядача. Для портрету, плечі можуть утворювати діагональну лінію, руки можуть вказувати в сторону обличчя. Це підсвідомо привертає увагу глядача до того, куди ти хочеш.
Класичні помилки початківців
1. Вузька діафрагма
Прагнення мати весь кадр в різкості. Це створює плоский портрет. Відкривай діафрагму.
2. Фокус не на очах
Вже обговорювали, але повторимо. Якщо очі не різкі, портрет не вдалий.
3. Погане світло
Прямо сонце, тверді тіні на обличчі, людина щуриться. Знайди тінь або використовуй рефлектор.
4. Центральна композиція кожного разу
Людина в центрі кадру, нічого вколо. Експериментуй з композицією, использовуй негативний простір.
5. Одноманітні портрети
Всі портрети з однією позою, однім напрямком світла, однією емоцією. Мінятиму людин, напрямки, позе, пози.
6. Забув про фон
Фон так само важливий, як людина. Він може красиво роз’їхатися (боке), але він може й відволікати. Вибирай фони, які доповнюють портрет.
Портрет на смартфон: дааа, так можна
Смартфони сьогодні мають дивовижні камери. Звичайно, вони не замінять DSLR чи бес-дзеркальку, але портрети на смартфон виглядають все краще.
Переваги смартфона
- Портретний режим. Більшість смартфонів мають режим, який робить штучне боке. Не ідеальне, але неpogane.
- Обробка. Смартфон автоматично обробляє фото: піднімає насиченість, контраст. Часто це виглядає краще, ніж raw файл з камери.
- Зручність. Ти завжди маєш його при собі.
Недоліки смартфона
- Штучне боке. Не настільки красиво, як справжнє боке з камери.
- Мало контролю. Ти не можеш встановити діафрагму або витримку на більшості смартфонів.
- Гірше в темноті. Смартфони погано снімають при низькому світлі.
Поради для швидкої практики
- Знайти хорошого партнера для портретів. Дільш і вчіться разом.
- Снімати кожного дня. Крім теорії, потрібна практика. Навіть 10 кадрів на день покращать твої навички.
- Вивчати портрети, які тобі подобаються. Розбирайся, чому вони гарні. Це світло? Композиція? Емоція?
- Використовувати спалах, навіть в сонячний день. Спалах заповнює тіні на обличчі. Це називається “заповнюючий спалах”.
- Робиш з резервом. Фотографуй більше, ніж думаєш, що потрібно. Не всі кадри будуть гарні, і це нормально.
Про експозицію і основи
Якщо ти новичок в фотографії і розгублений в цифрах діафрагми і витримки, рекомендую прочитати про експозицію. Це база всього. Розуміючи, як діаграмма, витримка і ISO взаємодіють, ти зможеш контролювати світліст кадру.
Також дізнайся про композицію в цілому. Портрет – це тільки один жанр, і принципи композиції працюють навсюди.
Висновок
Портретна фотографія – це красивий жанр, який комбінує техніку, мистецтво і комунікацію. Розуміючи світло, налаштування камери, роботу з людиною і композицію, ти зможеш створювати портрети, на які людям буде приємно дивитися.
Не чекай ідеальної камери, ідеального об’єктива, ідеального світла. Почни з того, що у тебе є. Практикуйся. Помилятиму. Вчися на них. З часом портрети будуть все краще.
Інь щастя в портретній фотографії. Якщо у тебе є питання або ти хочеш поділитися своїми портретами, пиши в коментарях. І не забувай про основи фотографії – вони завжди допоможуть.
